26-го березня 2024

Які основні форми аутизму та як їх розпізнати?

Труднощі в соціальних стосунках, неефективне вербальне чи невербальне спілкування та проблеми з поведінкою – ось головне, що спадає на думку, коли ми чуємо слово аутизм. І як соціальні істоти, це цілком нормально. Але батьки дітей, які страждають на розлад аутистичного спектру, можуть сказати, що несоціальні характеристики аутизму не менш важливі та помітні, такі як атипові реакції на сенсорні подразники або чудова здатність зосереджуватися на дрібних деталях. Було зроблено багато спроб пояснити всі симптоми аутизму, але жодна єдина теорія поки що не пояснила всіх його різноманітних проявів та характеристик.

1. Однак ось найпоширеніші симптоми

Так само, як розлади аутистичного спектру різняться в межах спектру, так само відрізняються й симптоми. Однак є кілька ключових ознак, які можуть допомогти вам визначити, чи час звернутися за професійною допомогою. Ось деякі ранні ознаки, на які батьки повинні звернути увагу:

• Труднощі у спілкуванні

Одним із найпоширеніших симптомів аутизму у дітей є труднощі у спілкуванні та взаємодії з іншими. Спостерігається відсутність зорового контакту, міміки та реакції на ім'я. Проблеми із соціальними навичками заважають їм ініціювати та підтримувати розмови, розуміти невербальні сигнали та будувати стосунки.

• Затримка мовлення та мови тіла

Діти з аутизмом можуть проявляти такі симптоми, як затримка мовлення, брак мовних навичок або взагалі не говорити. Ефективна модуляція тону голосу може бути проблемою для деяких. Вони також можуть мати проблеми з координацією або демонструвати дивні рухові моделі, такі як незграбність або ходьба на носках, а також неекспресивну мову тіла.

• Повторювана поведінка

Діти з розладом аутистичного спектру часто демонструють повторювану поведінку, таку як гойдання, махання крилами або обертання, а також вузько сфокусовані інтереси. Вони також легко стають тривожними, коли відбувається зміна розпорядку дня або середовища. Деякі мають певні харчові уподобання, такі як вживання лише певних продуктів або уникнення продуктів певної текстури.

• Сенсорні проблеми

Діти з діагнозом розладу аутистичного спектру можуть бути надмірно або недостатньо чутливими до певних подразників, таких як звуки чи світло. Вони можуть не реагувати на дотик, але можуть бути байдужими до болю. У деяких випадках у них є супутні розлади, такі як синдром дефіциту уваги/гіперактивності, обсесивно-компульсивний розлад, тривога або депресія, або розлад поведінки.

2. Які основні форми аутизму?

Хоча зараз використовується загальний термін «розлад аутистичного спектру», у минулому існувало кілька основних форм, які об’єднували різні прояви симптомів аутизму. Деякі з них досі використовуються як назви, тому їх варто згадати.

• Синдром Аспергера

Коли ми чуємо про розлад аутистичного спектру, то найчастіше думаємо про синдром Аспергера, хоча спочатку його відрізняли від аутизму, можливо, через легшу форму деяких симптомів. Тому що синдром Аспергера не обов'язково проявляється в ранньому віці, а також не має затримки розвитку та мовлення. Він характеризується дуже високим інтелектом та сильною пам'яттю, але, тим не менш, бракує соціальних навичок та нездатності підтримувати контакт з однолітками.

• Синдром Каннера

Названо його на честь доктора Лео Каннера, який вперше описав аутизм у 1943 році. Тому цей термін вважається застарілим для позначення того, що ми зараз називаємо аутизмом. Він позначає так званий «дитячий аутизм», або розлад, що спостерігається у немовлят та дітей, що включає порушення соціалізації та повторювану поведінку, серед інших симптомів.

• Синдром Ретта

Він названий на честь доктора Андреаса Ретта, який описав нейророзвиток, що вражає переважно дівчаток. Діти із синдромом Ретта часто демонструють схожі симптоми з аутизмом у ранньому віці, такі як втрата комунікативних та соціальних навичок. Однак, він має багато фізичних симптомів, яких немає при розладах аутистичного спектру. Він характеризується м’язовою слабкістю, атиповими моделями дихання, когнітивними порушеннями, затримкою росту, нездатністю говорити і навіть судомами.

• Дезінтегративний розлад у дитинстві

До перекласифікації як розладу аутистичного спектру, це вважалося рідкіснішою та важчою формою аутизму. Його симптоми такі ж, як і при аутизмі, за винятком того, що вони з'являються пізніше та можуть раптово погіршуватися. Ознаки дезінтегративного розладу включають втрату моторних навичок, відсутність контролю сечового міхура або кишечника, нездатність доглядати за собою, відсутність соціальних навичок та відсутність навичок виразної мови. Рівень епілепсії вищий у дітей з цим розладом, ніж у дітей з аутизмом.

Однак в останні роки спостерігається зсув щодо рівнів симптомів та догляду, необхідного для дітей з аутизмом. Наприклад, 1 рівень вважається найлегшою формою розладу аутистичного спектру. Він включає труднощі із соціальною взаємодією, вираженням та підтримкою розмови, а також проблеми з переходом від однієї діяльності до іншої або спробами нових речей. Діти з аутизмом 2 рівня потребують більшої підтримки та лікування, оскільки вони демонструють більш значні комунікативні проблеми, більше труднощів зі зміною фокусу уваги або переходом від однієї діяльності до іншої, а також очевидні проблеми з вербальними та невербальними навичками. Найважчою формою аутизму є 3 рівень, причому діти цієї категорії мають найбільші соціальні та комунікативні проблеми, рідко або ніколи не ініціюють соціальні контакти, мають обмежені мовні навички або взагалі не мають мовлення, а також демонструють обмежену або повторювану поведінку, яка суттєво заважає нормальному функціонуванню.

Ці три рівні є цінними, оскільки вони допомагають визначити рівень підтримки, який потрібен дитині. Але вони не можуть дати повної картини сильних та обмежених сторін, оскільки деяким дітям з аутизмом 1 рівня може знадобитися більше підтримки в школі, але менше підтримки вдома, тоді як інші можуть добре вчитися в школі, але потребувати підтримки в соціальних ситуаціях. З цієї причини багато фахівців з психічного здоров'я не вважають ці рівні корисними та надають перевагу більш загальному діагнозу аутичного розладу. Тож ви можете побачити, наскільки різноманітними можуть бути категоризації з точки зору форм та проявів аутизму та наскільки великий їхній спектр насправді. Ви також можете прочитати більше корисних статей, пов'язаних з аутизмом, у нашому блозі:

• Коли розвивається аутизм і які його причини?

3. Чому не варто боятися просити про допомогу

У міру дорослішання деякі діти з розладом аутистичного спектру стають більш комунікабельними з іншими, демонструють менше поведінкових порушень, а ті, хто має найлегші симптоми, можуть вести нормальне або майже нормальне життя. Завдяки ранньому та своєчасному лікуванню люди з легкими та помірними симптомами можуть здобути вищу освіту. Люди з нижчими за середній рівень здібностей також можуть виконувати спеціалізовану роботу та жити повністю самостійно. Інші, однак, продовжують мати труднощі з мовою або соціальними навичками, а підлітковий вік може принести ще більші поведінкові та емоційні проблеми. Здібності та потреби різняться та можуть розвиватися з часом. Люди з аутизмом часто мають супутні захворювання, включаючи епілепсію, депресію, тривогу та синдром дефіциту уваги та гіперактивності, а також складну поведінку, таку як проблеми зі сном та самоушкодження. Рівень інтелектуального функціонування також сильно варіюється і іноді може бути пов'язаний з глибокими порушеннями.

І хоча деякі люди з аутизмом можуть жити самостійно, інші мають важкі порушення та потребують довічного догляду та підтримки. Не випадково Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує на тому, що дуже важливо, щоб після встановлення діагнозу аутизму дітям, підліткам та дорослим з аутизмом, а також особам, які за ними доглядають, пропонували відповідну інформацію, послуги, рекомендації та підтримку на основі їхніх індивідуальних потреб та уподобань. Тому що потреби людей з аутизмом є складними та потребують цілого ряду інтегрованих послуг, що включають специфічний догляд та реабілітацію, щоб мати хорошу якість життя.

Зверніться по допомогу та розпочніть свою кампанію зараз або допоможіть та підтримайте когось, хто цього потребує .

Тому не бійтеся просити про допомогу, якщо ви не можете впоратися самостійно – психологічно, фізично чи фінансово. Прохання про допомогу не робить нікого слабким. Навпаки, це демонструє мужність і силу подолати проблему. Це показує, що ви можете звернутися за допомогою, коли перебуваєте у складній ситуації, і знаєте, як і де це зробити.

Однією з переваг онлайн-середовища та нових технологій є простий спосіб охопити інших. Соціальні мережі, безсумнівно, надають багато можливостей, але водночас пости можуть легко загубитися серед мільйонів інших. Дуже часто одного допису недостатньо, і потрібна масштабніша кампанія, особливо якщо вам потрібно більше коштів. Саме тому вам варто спробувати створити власну кампанію зі збору коштів. Платформа для пожертвувань PavelAndreev.BG допоможе вам охопити набагато більше людей. Розкажіть свою історію, покажіть, через що ви проходите, діліться фотографіями, відео (ви можете додати більше інформації та фотографій пізніше) та будьте щирими у своїх бажаннях. Люди завжди розпізнають щирість. Якщо ви не знаєте, з чого почати, якщо у вас виникли технічні труднощі або вам потрібні вказівки щодо точних кроків для створення вашої особистої кампанії, команда PavelAndreev.BG відповість, щоб допомогти вам. Тому що у світі, де люди хочуть швидко вирішити свої проблеми, оточити себе людьми, які можуть допомогти нам у різних ситуаціях, є досить корисним.

Розпочати кампанію